РІШЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ УЧАСТІ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Книга рішень

METEP-громада

Кращі практики е-партисипації

Чим же корисні громади для суспільства і соціуму?

— Що таке електронна демократія — е-демократія? —

Поняття електронна демократія відображає ті параметри демократичного врядування, які в значній мірі або повністю залежать від використання цифрових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які формують конкретні, націлені на громадян, веб-сервіси. Наявність і характеристики таких параметрів характеризують ефективність використання ІКТ для підтримки демократичного врядування. Можна виділити чотири основні технологічно обумовлених
параметри е-демократії, а саме:

● Форми участі громадян в управлінні
● Прозорість влади
● Публічні послуги
● Зручність дизайну і функціональності

Схематично, така співпраця проілюстрована.

— Демократичні практики в галузі управління —

Можна перерахувати такі практики демократичного управління (але не обмежуватися ними)

● Бюджети участі
● Громадські консультації та слухання
● Генерування ідей та громадських ініціатив
● Електронні петиції
● Анти-корупційна діяльність
● Голосування і вибори
● Державні закупівлі й витрати
● Доступ до публічної інформації
● Публікації відкритих даних
● Надання місцевих послуг

Схематично, така співпраця проілюстрована.

— Що означає електронна участь — е-участь —

Електронна участь передбачає, що громадяни взаємодіють демократичним чином не тільки з представниками влади та обраними ними представниками, але між собою. У практичному плані, е-участь є процесом взаємодії з громадянами з використанням ІКТ (інтернету, мобільного зв’язку, електронної пошти, соціальних мереж, месенджерів та інших технологій) з метою зробити управління більш демократичним.

— Легітимність як ознака демократичності е-участі —

Демократична участь повинна бути легітимною, коли як організоване суспільство, так і окремі громадяни довіряють владі незалежно від приналежності до політичних партій, груп, ідеології, тобто коли влада бачиться легітимною в очах людей не тільки, як результат виборів, а й у справах, по фактичному відношенню до них, як громадян.

— Інклюзивність як ознака демократичності е-участі —

Демократична участь повинна бути інклюзивною, коли участь в управлінні та прийнятті рішень не обмежена; мається на увазі, що будь-який громадянин, якщо побажає, повинен мати доступ до таких можливостей незалежно від статі, віку, освіти, наявності фізичних обмежень, політичних інтересів, приналежності до соціальних, етнічних та інших груп, крім одного — це має бути мешканець спільноти; інклюзивність не означає, що всі повинні брати участь і легітимність
прийнятих рішень не повинна прямо залежати від кількості учасників за винятком виборів, референдумів, як інших інструментів участі; для інклюзивності є важливим не максимальний рівень участі, а відсутність перешкод для тих, хто хотів би брати участь, але з різних причин не може.

— Діалогічність як ознака демократичності е-участі —

Демократична участь повинна бути заснованою на консультаціях, дискусії, діалозі — коли підготовка, вироблення, реалізація та моніторинг важливих рішень для життя спільноти приймається не тільки в результаті формальних процедур голосування, а й з організацією діалогу з суспільством з тим; від цього легітимність обраної влади, а також інклюзивність прийнятих ними рішень, залежить безпосередньо; не рекомендується зловживати рейтинговим голосуванням без
попереднього публічного обговорення питання, що висунуте на голосування, наприклад, при виборі кращих бюджетів участі, так як в останньому випадку вибір на користь того чи іншого проекту стає більш усвідомленим, якщо обговорення передбачає з’ясування важливих деталей про представлені бюджети участі; те ж саме є справедливим для всіх інших прийнятих рішень, що мають значення для життя спільноти.

— Учасники, інструменти, процеси е-участі —

Демократичне врядування неможливо без рівноправного співробітництва між владою і суспільством. Це — основний принцип демократії в цілому і електронної демократії зокрема. При цьому мається на увазі, що суспільство представлено не тільки неурядовими організаціями та іншими громадськими об’єднаннями, за винятком політичних партій. Громадяни, як приватні особи, також є легітимними учасниками демократичного процесу, які мають свою думку з питань суспільного життя громади.

Схематично, така співпраця проілюстрована.

— Чому електронна участь важлива для демократичного управління? —

Щоб ініціативи електронної участі були демократичними та ефективними, вони повинні відповідати головному критерію, а саме: бути легітимними в очах самих громадян як такі, що відповідають їхнім базовим інтересам розвитку, у відповідності до цілі сталого розвитку 16 «Сприяння побудові миролюбного й відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях» и подсели 16.7 «Забезпечити відповідальне прийняття рішень репрезентативними органами на всіх рівнях за участю всіх верств суспільства». Див. більше: http://sdg.org.ua/ua/pro-hlobalni-tsili

— Від кого і від чого залежить успішність сервісів е-демократії та е-участі? —

Демократична участь громадськості в управлінні є неможливою без політичної та організаційної підтримки влади, яка повинна забезпечити сприятливий нормативно-правовий режим, що дозволяє реалізувати на практиці таку участь через відповідні сервіси. При цьому суспільство повинно прийняти такі сервіси та використовувати їх. Як показує аналіз поточного стану, навіть ті сервіси, які вже є, не використовуються повною мірою. Причиною такого стану є недостатня
інформованість про існування таких сервісів; невіра у щирість влади у бажанні використовувати такі інструменти участі на благо суспільства, а не для імітації демократії; незручність користування ними, а також інші мотиви. Міжнародна практика свідчить, що багато створених без участі громадян інструментів електронної демократії не працюють, тому що вони не були прийняті ними. Аналогічним чином, багато технологій громадської мобілізації, створені у відриві від систем і процесів управління не призводять до бажаних змін, що часто дискредитує самі механізми електронної участі.

— Чи є різниця між електронною демократією та електронною участю? —

Електронна демократія є більш широким поняттям, що охоплює всі сфери демократичного процесу та інститутів. Електронне участь включає ті інструменти і сервіси, засновані на цифрових технологіях, які націлені на залучення громадян до процесів управління — і особливо прийняття рішень — на повсякденній основі між виборами. Хоча голосування на виборах також є найважливішим актом демократичного врядування, участь означає прояв політичної, соціальної та
громадянської активності рядових громадян на щоденній основі як рівноправних партнерів держави. Місцеве демократичне участь означає можливість брати участь у прийнятті рішень, які безпосередньо впливають на якість життя людей На конкретних територіях.

— Скільки людей має брати участь, щоб вона вважалася демократичною? —

Не існує кількісних параметрів, як умови успішності ініціатив е-участі. Але є три основних критерії, що обумовлюють якісні параметри долі. Першим критерієм є забезпечення таких умов, коли всі ті, хто хоче брати участь, можуть це зробити, незалежно від кількості учасників; наприклад, мають доступ до відповідним ресурсів, інструментів, сервісів. Інший критерій забезпечує рівноправність усіх учасників між собою незалежно від соціального статусу, майнового стану, освіти, етнічного походження, гендерної приналежності, і т.д. Третій критерій виключає будь-якої дискримінації учасників демократичного процесу як з боку органів влади, так і інших учасників; тобто, кожен повинен мати голос і розраховувати на те, що його почують і прислухаються при прийнятті рішень.

— На яких стадіях прийняття рішень громадяни можуть брати участь? —

Участь громадян у врядуванні передбачає, перш за все, їх залучення до процесів прийняття рішень з ключових питань життя суспільства. При цьому виділяється п’ять стадій прийняття рішення владою:

1. Участь громадян у формулюванні стратегічних цілей, завдань, принципів нових рішень, політики
2. Участь громадян в аналізі ситуації, оцінці можливих сценаріїв
3. Участь громадян у формулюванні робочого документа політики, стратегії, плану дій, механізму реалізації
4. Участь громадян у реалізації прийнятої політики, плану дій
5. Участь громадян в моніторингу і контролі реалізованої політики, плану дій

Схематично, така співпраця проілюстрована.

— Що значить рівноправність громадян в прийнятті рішень демократичним шляхом? —

Завдання полягає в організації певної екосистеми взаємодії, що включає низку взаємопов’язаних процесів залучення громадян через відповідні інструменти (веб-сервіси) в процеси прийняття рішень, з одного боку, і процесів, за допомогою яких громадяни самостійно формують свою думку щодо цих рішень і самої влади, з іншого боку. Така єдність демократичних процесів є запорукою ефективності співпраці влади і суспільства як рівноправних партнерів. Слід ретельно продумувати яким чином цифрові технології можуть допомогти представити внесок громадян у такому вигляді, який буде найбільш оптимальним для використання владою в процесі прийняття рішень та був зрозумілим їй. Слід продумати такі сервіси, які б допомагали генерувати ідеї та ініціативи, обговорювати їх, виявляти як різноманітність точок зору, так і сприяти знаходженню спільних позицій, щоб процес прийняття рішень максимально враховував думки людей. Останнє означає, що громадянам слід відповідально ставитися до взаємодії між собою за допомогою наявних сервісів і поважати весь спектр висловлюваних думок.

— Технології та інструменти е-участі —

Можна назвати чотири основних категорії інструментів (сервісів) е-участі, а саме:

● е-Інформація — інструменти надання публічної інформації; як правило, носять односторонній характер, тобто спрямовані від влади до суспільства, коли від останнього не обов’язково очікується відповідна реакція.
● е-Співробітництво — інструменти інтерактивної взаємодії з громадянами, коли від громадян, як користувачів, очікується відповідна реакція: наприклад, відсилання заповнених форм в режимі онлайн форм, призначених для запиту інформації, публічних послуг; подання пропозицій і скарг про роботу міських служб; використання технологій краудсорсингу для генерування ідей, думок.
● е-Консультації — інструменти інтерактивних форм проведення громадських слухань, консультацій, діалогу; наприклад, консультації при підготовці проектів рішень, бюджетів участі і т.д.
● е-Рішення — інструменти прямих форм участі громадян у виробленні та прийнятті рішень; як правило, здійснюється через голосування, в т.ч. рейтингове; набір таких засобів є обмеженим.

— Структура сервисів е-участі —

Кожен з інструментів е-участі включає набір відповідних сервісів, конкретний формат і зміст яких може відрізнятися в залежності від місцевих умов. Нові технології, що з’являються, такі як месенджери і чат-боти, можуть значно впливати як на підвищення якості самих сервісів, так і на поліпшення доступу до них.

Можна виділити чотири типи сервісів у відповідності з параметрами е-демократії:

● Зручність навігації
● Залучення громадян
● Прозорість
● Адміністративні послуги

Схематично, така співпраця проілюстрована.

— Сервіси зручності навігації —

● Персоналізація сервісів
● Зручність сервісів навігації та пошуку інформації на сайті

— Сервіси прозорості врядування —

● Сервіси з анти-корупції
● Сервіси з прозорості державних закупівель та бюджетних витрат
● Сервіси доступу до публічної інформації
● Сервіси публікації відкритих даних
● Сервіси доступу до прийняття рішень місцевими радами

— Сервіси адміністративних послуг —

● Сервіси генерації та надання місцевих і державних публічних послуг громадянам
● Сервіси генерації і надання місцевих і державних публічних послуг підприємцям

— Досліджені сайти громад у Донецькій області —

• Великоновосілківська районна державна адміністрація https://vn-rda.gov.ua
• Військово – цивільна адміністрація міста Волноваха http://volnovakha.dn.gov.ua/
• Вугледарської міської ради https://www.vugledar-rada.gov.ua/index.php
• Добропільська міська рада https://mrd.gov.ua/
• Донецька обласна державна адміністрація https://dn.gov.ua
• Дружківська міська рада https://druisp.gov.ua/
• Мангушська Районна Державна Адміністрація https://mangushska-rda.gov.ua/
• Мангушська селищна рада http://mangush.at.ua/
• Мирноградська міська рада http://dimitrov-rada.gov.ua
• Слов’янська міська рада http://www.slavrada.gov.ua/

— Досліджені сайти громад у Луганській області —

• Біловодська селищна рада http://belovodsk-rada.gov.ua/
• Кремінська районна рада http://rajrada-krem-lg.ucoz.ua/
• Кремінська міська рада http://kremrada.gov.ua/index.php/miska-rada/osnovna-informatsiia/
• Лисичанська міська рада http://lis.gov.ua/
• Луганська обласна державна адміністрація http://loga.gov.ua/
• Новоайдарська районна державна адміністрація http://ndar.loga.gov.ua/
• Станично-Луганська райдержадміністрація http://stn.loga.gov.ua
• Сєверодонецька міська рада http://www.sed-rada.gov.ua/
• Військово- цивільна адміністрація міста Щастя http://www.schastye-rada.gov.ua/

— Залучення молоді через краудсорсингові технології —

У всіх прикладах кращих світових практик є спеціальні сервіси для молодих людей, як найбільш досвідченою категорії суспільства у використанні цифрових технологій. Як правило, це повинен бути окремий розділ на веб-сайті, як канал громадського впливу на прийняття рішень. Розробляти зміст і формат таких сервісів слід за прямої участі самої молоді. Популярними в міжнародній практиці є сервіси генерування молоддю ідей для обговорення і можливої подальшої реалізації. Окремі сервіси можуть бути присвячені різним аспектам життя молоді громади. При цьому важливо, щоб була можливість брати участь не тільки окремим громадянам як суб’єктам участі, але і громадським об’єднанням, школам та іншим організаціям (крім політичних партій). Важливо мати спеціалізовані сервіси з генерування ідей та ініціатив, які б дозволяли молодим людям легко вносити пропозиції, брати участь в їх обговоренні, впливати на них.

— Чи є обов’язки у громадян? —

● Виказувати інтерес до ініціатив і сервісів, пропонованих владою, і розуміти їхні цілі.
● Приділяти достатньо часу та уваги, необхідних для участі в управлінні і використання пропонованих сервісів.
● Обговорювати ці проблеми і питання в поважній манері, в тому числі в соціальних мережах.
● Знаходити прийнятні для всіх рішення, обговорюючи їхні переваги та недоліки аргументовано і об’єктивно.
● Виявляти громадянську активність, необхідну для цілеспрямованої та усвідомленої взаємодії з владою та участі у врядуванні суспільства.
● Підвищувати свою цифрову грамотність та навички використання нових технологій і сервісів.
● Контролювати реалізацію політики, що стосується базових інтересів громадян.
● Сприяти, особливо з боку молоді, іншим групам громадян, наприклад, вразливим верствам суспільства, включаючи людей похилого віку.
● Розуміти вплив нових цифрових технологій на громадські процеси і проблеми врядування.
● Враховувати досвід інших громад і країн і використовувати його в своїх цілях.

— Що може та повинна робити влада? —

Стратегічна мета — трансформація веб-сайтів громад в площадки співпраці з суспільством. Для цього рекомендується створити робочу групу з е-участі. Така група повинна включати представників влади і громадськості та місцевого бізнесу. Робоча група повинна скласти конкретний план її роботи на більш ніж на 12 місяців, і розподілити обов’язки з його виконання. План може бути складений у довільній формі, як це бачиться членам робочої групи. Важливо формалізувати відносини між владою і представниками громадськості через укладення, наприклад, меморандуму про співпрацю або іншого прийнятного юридично і практично договору з супроводу сервісу (або його безпосереднього управління від імені громади).

— П’ять основних кроків трансформації —

Крок 1. Поставити мету — вирішити, куди рухатися.
Крок 2. Оцінка стану — визначити де знаходимося.
Крок 3. Сформувати план дій — вирішити що і коли робити і кому, тобто створити дорожню карту заходів, розписаних за термінами виконання та відповідальними виконавцями. Забезпечити, що громадянське суспільство також бере участь в реалізації заходів дорожньої карти як рівноправні партнери.
Крок 4. Реалізація плану дії — виконувати намічені заходи дорожньої карти.
Крок 5. Моніторинг — оцінити спільними зусиллями успішність реалізації дорожньої карти.

— Діагностика наявності та функціональності сервісів е-участі —

Для діагностики наявності сервісів е-участі у вашій громаді, перейдіть за посиланням https://forms.gle/qCePkSMCpmB7PKTL7 на онлайн анекту. Вкажіть адресу електронної пошти і дайте відповіді на запитання анкети. Після цього буде отримана відповідь з описом стану сервісів, який використовує восьмирівневу шкалу оцінки, яка також включає оцінку ступеня прогресу.

— Поточний стан громад —

Для перегляду оцінки стану досліджених громад, перейдіть за цим посиланням.

— Рекомендовані параметри розвитку громад —

Для перегляду пропонованих дорожніх карт громад, перейдіть за цим посиланням

Дорожні карти